покотиполе

вперше за кілька років їду кудись без собаки, цікаве відчуття

я така довольна шо літо скінчилося, ви би знали

любий публічний щоденничку, сьогодні я знову ридала над сумною картинкою про собачку в інтернеті (і вчора теж)

дуже хочеться накупити отих ублюдочних іграшок, друкованих на 3д-принтері, які продають в інстаграмах, ледве стримуюся

хвилинка огидних історій: тиждень тому я варила креветки і залишила воду з-під них у каструлі, благословенно про неї забувши
от думаю, тепер викинути ту бідосічну каструлю чи ні

просто третя світова заїбала

у мене в особистому житті нуль драми, якшо шо

пишу вірші про драматичну любов, шоб не думать про те, в якій пиздуватій реальності доводиться жить

зазвичай я стараюся тримати свої ублюдочні харчові звички під контролем, але нині здалася, купила дешевої бутербродної помазюкалки і їм її ложкою

хочу такий життєвий ентузіазм, як у балакучих галицьких дідів

йобане жарище, як це нахуй видержать

мене точно якось характеризує те, що я купила леопардову сукню, дохуя полуниці і збірку новел Томаса Манна, але я ще не визначилася, як саме

із плюсів життя в прикарпатському селі: некошені трави в людський зріст і купа всяких цікавих квіточок, зміну яких спостерігаю, виходячи гуляти з паном псом

часом я злюся на пана пса за його неслухняність і впертість, але можливість безлімітно його тіскати перекриває всі незручності

ми

знову ця чудесна погода, коли кожен ранок починається з півлітри санскріну на їбало

саме блять сьогодні, коли мені треба зустріти подругу на вокзалі, до моїх їбенєй не приїхала маршрутка
раночок-хуяночок 2.0

бажаю підарасам, які випускають своїх довбойобів на самовигул, розпеченого лома в сраку

інтернет-аптека не надіслала мені снодійне, тому я не змогла по-людськи поспати, встати треба було о шостій, а потім на пана пса напали двоє собак
раночок-хуяночок

з усіх бачених сьогодні постів з новинами найбільше понравилося відео того, як дикі свині об дерева чухаються

пес украв сумку зі смаколиками, наївся, а потім бігав від мене по двору як потерпілий (не знаю чому, я ніколи його не сварю)

пан пес впіймав і з'їв муху

відбій тривоги, воняє його подружка

собака викачався в траві, тепер зелений і чомусь воняє

булка моя

*позаду то його подружка Муха, вона часом заходить в гості

я, заливаючись кавою: ой, шось око смикається пізда як

ходжу босоніж по траві, ахуєнно

дякую
тепер головне шоб воно назад не відкотилося 😅

за два тижні обмеження себе в калоріях і мінімальних фізичних вправ схудла з 78,2 до 75,8, шо цілком собі результат

люблю сука своє сприйняття власної зовнішності — ніколи не знаєш, побачиш у дзеркалі цього разу потвору чи гарну жінку